компетентність

рос. компетентность

1. Обсяг повноважень управлінського органу, посадової особи; коло питань, з якого вони мають право приймати рішення. Зона повноважень тих чи інших органів або осіб встановлюється законами, іншими підзаконними нормативними актами, положеннями, інструкціями, статутами. 2. Знання, досвід у тій чи іншій галузі.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. компетентність — -ності, ж. Властивість за знач. компетентний. || Поінформованість, обізнаність, авторитетність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. компетентність — Компете́нтність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. компетентність — компете́нтність поінформованість, обізнаність, авторитетність. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. компетентність — КОМПЕТЕ́НТНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. компете́нтний. [Зорін:] Олег Миколайович, мене ще зранку непокоїть поведінка восьмого сектора.., бажано, щоб ви оглянули. Разом з Бережним. Словник української мови у 20 томах
  5. компетентність — компете́нтність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  6. компетентність — КОМПЕТЕ́НТНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. компете́нтний. [Зорін:] Олег Миколайович, мене ще зранку непокоїть поведінка восьмого сектора.., бажано, щоб ви оглянули. Разом з Бережним. [Світловидов:] Для цього цілком досить компетентності Грабчака (Ваш, П’єси, 1958, 129). Словник української мови в 11 томах