1. Словник української мови у 20 томах

комплектувальник

КОМПЛЕКТУВА́ЛЬНИК, а, ч.

Працівник, що займається комплектуванням.

Комплектувальник кабелів легко розпізнавав кожний із них за можливим використанням (із журн.);

Для вибору певної деталі для двигуна автомобіля комплектувальники використовують подібні моделі автомашин (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комплектувальник — комплектува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. комплектувальник — -а, ч. Робітник, що провадить комплектування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. комплектувальник — КОМПЛЕКТУВА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що займається комплектуванням. Словник української мови в 11 томах