комплектувальний

КОМПЛЕКТУВА́ЛЬНИЙ, а, е.

Стос. до комплектування.

Застосування неякісних комплектувальних деталей та матеріалів здебільшого є ссновною причиною технічних збоїв у роботі сільськогосподарської техніки (із журн.);

Цех налагодив випуск комплектувальнх пластмасових деталей для пензлів, щіток і йоржів (із журн.);

Підприємці провели імпортозаміщення комплектувальних частин зразками українського виробництва (з газ.);

// Який займається комплектуванням.

Комплектувальний цех підприємства регулярно опрацьовує зразки нових деталей, якими можна легко замінити оригінальні імпортні вироби продукцією власного виробництва (із журн.);

У комплектувальному відділі механік перевіряє розміри деталей (з газ.);

// у знач. ім. комлектува́льні, них, мн., спец. Деталі, необхідні для повного укомплектування чого-небудь.

Точкова приватизація може очікувати підприємства, що виробляють залізничну техніку та комплектувальні (із журн.);

Держава отримає вигоду тільки тоді, коли в Україні автомобіль буде не просто складатися, а вироблятися разом із комплектувальними до нього (із журн.);

Для випуску нових моделей вітряних електростанцій потрібно дуже багато комплектувальних, тому тут не обійтися без допомоги іноземних фірм (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комплектувальний — комплектува́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. комплектувальний — -а, -е. Стос. до комплектування. || Який провадить комплектування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. комплектувальний — КОМПЛЕКТУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до комплектування; // Який займається комплектуванням. У комплектувальному відділі механік.. перевіряє розміри деталей (Рад. Укр., 7.I 1955, 2). Словник української мови в 11 томах