комплектувальний
КОМПЛЕКТУВА́ЛЬНИЙ, а, е.
Стос. до комплектування.
Застосування неякісних комплектувальних деталей та матеріалів здебільшого є ссновною причиною технічних збоїв у роботі сільськогосподарської техніки (із журн.);
Цех налагодив випуск комплектувальнх пластмасових деталей для пензлів, щіток і йоржів (із журн.);
Підприємці провели імпортозаміщення комплектувальних частин зразками українського виробництва (з газ.);
// Який займається комплектуванням.
Комплектувальний цех підприємства регулярно опрацьовує зразки нових деталей, якими можна легко замінити оригінальні імпортні вироби продукцією власного виробництва (із журн.);
У комплектувальному відділі механік перевіряє розміри деталей (з газ.);
// у знач. ім. комлектува́льні, них, мн., спец. Деталі, необхідні для повного укомплектування чого-небудь.
Точкова приватизація може очікувати підприємства, що виробляють залізничну техніку та комплектувальні (із журн.);
Держава отримає вигоду тільки тоді, коли в Україні автомобіль буде не просто складатися, а вироблятися разом із комплектувальними до нього (із журн.);
Для випуску нових моделей вітряних електростанцій потрібно дуже багато комплектувальних, тому тут не обійтися без допомоги іноземних фірм (з газ.).
Значення в інших словниках
- комплектувальний — комплектува́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- комплектувальний — -а, -е. Стос. до комплектування. || Який провадить комплектування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- комплектувальний — КОМПЛЕКТУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до комплектування; // Який займається комплектуванням. У комплектувальному відділі механік.. перевіряє розміри деталей (Рад. Укр., 7.I 1955, 2). Словник української мови в 11 томах