1. Великий тлумачний словник сучасної мови

комплектувальний

комплектува́льний

-а, -е.

Стос. до комплектування.

|| Який провадить комплектування.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комплектувальний — комплектува́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. комплектувальний — КОМПЛЕКТУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до комплектування. Застосування неякісних комплектувальних деталей та матеріалів здебільшого є ссновною причиною технічних збоїв у роботі сільськогосподарської техніки (із журн. Словник української мови у 20 томах
  3. комплектувальний — КОМПЛЕКТУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до комплектування; // Який займається комплектуванням. У комплектувальному відділі механік.. перевіряє розміри деталей (Рад. Укр., 7.I 1955, 2). Словник української мови в 11 томах