композитний

КОМПО́ЗИТНИЙ, а, е, спец.

Прикм. до компо́зит 1, 2.

Сформульовано й розв'язано задачу лінійного деформування композитних матеріалів різної структури з насиченими пористими компонентами (з наук. літ.);

На орбіті планують виростити монокристали високої частоти, одержати армовані особливо міцними “нитками” або “вусами” композитні матеріали (з газ.);

Словотворення композитних прикметників-термінів зумовлене типом і семантикою базових синтагм та особливостями поєднання основ різних частин мови й певних афіксів (з наук. літ.);

* Образно. У цього подружжя, що вже прожило в шлюбі більше п'ятдесяти років, справді композитний союз сердець (із журн.).