компонувальник
КОМПОНУВА́ЛЬНИК, а, ч., інформ.
Програма, що виконує компонування – приймає на вхід один або кілька об'єктних модулів і збирає у виконуваний модуль.
Робота компонувальника полягає в тому, щоб у кожному модулі конкретизувати покликання на невизначені імена (з наук. літ.);
Для кожного імпортованого імені, визначення якого перебуває в інших модулях, згадування імені компонувальником замінюється на його адресу (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- компонувальник — -а, ч. Той, зто займається компонуванням чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови