компромат

КОМПРОМА́Т, у, ч., розм.

Те, що компрометує кого-, що-небудь; факти, публікації й т. ін., признач. для підриву чиєїсь репутації.

Такі статейки Звуться компроматом. Ти подякуй тим писакам (П. Глазовий);

Я чудово розумiю, що ви маєте на мене компромат, проте не збираюсь пiддаватися на шантаж i ставати зрадником (О. Авраменко, В. Авраменко);

А це вже, як кажуть, компромат... не на твою користь (Ю. Іздрик);

* Образно. Прохіндеї продукують ідеї. Компромат фонтанує, як у Долині Гейзерів (Л. Костенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. компромат — компрома́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. компромат — -у, ч., розм. Інформація, яка компрометує кого-небудь. Збирати компромат. Великий тлумачний словник сучасної мови