1. Словник української мови у 20 томах

компрометація

КОМПРОМЕТА́ЦІЯ, ї, ж.

Дія за знач. компрометува́ти.

Тут і компрометація, і втрата посади, і допити, і таке страхіття, що й малим дітям не сниться (М. Коцюбинський);

– Ти, урядовець на вищім становиську, внук владики, їдеш у товаристві своєї матерi. Яка тут грозить компрометація? (О. Кобилянська);

Сахно глянула на нього й прочитала..: “Всі мої виступи були тільки вигадкою і наклепом на шановного доктора В. Г. з метою його компрометації ..” (Ю. Смолич);

– Це компрометація нашої установи, Страт Стратич. Це ганьба (О. Чорногуз).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. компрометація — компромета́ція іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. компрометація — -ї, ж. Дія за знач. компрометувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. компрометація — КОМПРОМЕТА́ЦІЯ, рідко КОМПРОМІТА́ЦІЯ, ї, ж. Дія за знач. компрометува́ти, компромітува́ти. [Юліан:] Не хочу йти з тобою по вулиці. [Камілла:] Але се ж така дрібниця! Що за компромітація! (Фр., IV, 1950, 450); Сахно глянула на нього й прочитала.. Словник української мови в 11 томах
  4. компрометація — рос. компрометация підрив репутації, заплямування. Eкономічна енциклопедія