компілятивний

КОМПІЛЯТИ́ВНИЙ, а, е.

Те саме, що компіляці́йний.

Пізніше виявилося, що ця стаття наполовину компілятивна, наполовину просто списана з іншої (Ю. Мушкетик);

Книги його [Мирона] згоріли, проповіді згинули разом із тими, хто їх колись чув, фільми або не народилися, або зотліли на полицях кіносховищ, і навряд хто повірить спогадам про нього, схожим на компілятивну брехню (Г. Тарасюк);

П'єса Е. Шаховського “Кармелюк” має компілятивний характер. Автор використав повість Марка Вовчка “Кармелюк” .. та деякі фольклорні твори про народного героя (з наук. літ.);

Одночасно зі складанням кращих оригінальних літописів, до яких належать Львівський літопис і Літопис Самовидця, в тому ж XVII столітті появилися і найбільш цінні компілятивні зведення з південноруської (української) історії, як, наприклад, Синопсис та дві хроніки –Густинський літопис і літопис, відомий під ім'ям Леонтія Боболинського (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. компілятивний — компіляти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. компілятивний — -а, -е, книжн. Який ґрунтується на компіляції (у 1 знач.); який становить компіляцію (у 2 знач.). Компілятивний твір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. компілятивний — Компіляти́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. компілятивний — КОМПІЛЯТИ́ВНИЙ, а, е, книжн. Який грунтується на компіляції (у 1 знач.); який становить компіляцію (у 2 знач.). Компілятивний твір. Словник української мови в 11 томах