компілятивний

КОМПІЛЯТИ́ВНИЙ, а, е, книжн. Який грунтується на компіляції (у 1 знач.); який становить компіляцію (у 2 знач.).

Компілятивний твір.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. компілятивний — компіляти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. компілятивний — -а, -е, книжн. Який ґрунтується на компіляції (у 1 знач.); який становить компіляцію (у 2 знач.). Компілятивний твір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. компілятивний — КОМПІЛЯТИ́ВНИЙ, а, е. Те саме, що компіляці́йний. Пізніше виявилося, що ця стаття наполовину компілятивна, наполовину просто списана з іншої (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. компілятивний — Компіляти́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)