компілятор
КОМПІЛЯ́ТОР, а, ч.
1. Той, хто займається компіляцією; автор компіляції.
І от з'являється якийсь індивідуум і починає мене з якоїсь нагоди лаяти. Він називає мене інтриганом, компілятором, неуком, а я сиджу собі й посміхаюся (Б. Антоненко-Давидович);
Якби він не знав Томаса.., він би сприймав його книгу як спробу спритного компілятора (Н. Рибак);
Мінливі умови життя змушували компіляторів права відкидати норми місцевого значення, відходити від казуального характеру творів і наближатися до універсалізму правових норм (з наук. літ.).
2. Програма або технічний засіб, що виконує компіляцію.
Розроблено програмну систему, яка включає у себе компілятор із повного стандарту мови та засоби розв'язання задач планування, розміщення, генерації маршруту даних (із журн.);
Забезпечення кожного комп'ютера компіляторами для всіх мов програмування належної їхньої стандартизації уможливлює швидку взаємодію усіх програмних модулів комп'ютера (з навч. літ.);
Перші компілятори з'явилися на початку 50-х років. Відтоді теорія й техніка побудови компіляторів істотно розвинулися (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- компілятор — компіля́тор 1 іменник чоловічого роду, істота той, хто пише твори на підставі чужих матеріалів без самостійного дослідження й опрацювання джерел компіля́тор 2 іменник чоловічого роду комп'ютерна програма, яка перевіряє синтаксичну коректність програмного коду, написаного алгоритмічною мовою Орфографічний словник української мови
- компілятор — -а, ч. 1》 Той, хто займається компіляцією; автор компіляції. 2》 спец. Програма компіляції; на відміну від інтерпретації при виконанні скомпільованої програми ні текст вихідної програми, ні компілятор участі не беруть. Великий тлумачний словник сучасної мови
- компілятор — Комп'ютерна програма, яка тлумачить текст програми, написаної мовою високого рівня, на еквівалентну послідовність команд внутрішньої мови комп'ютера. Універсальний словник-енциклопедія
- компілятор — Компіля́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- компілятор — КОМПІЛЯ́ТОР, а, ч. Той, хто займається компіляцією; автор компіляції. Якби він не знав Томаса.., він би сприймав його книгу як спробу спритного компілятора (Рибак, Час.., 1960, 485). Словник української мови в 11 томах