компіляційний

КОМПІЛЯЦІ́ЙНИЙ, а, е.

Який ґрунтується на компіляції (у 1, 3 знач.); який становить компіляцію (у 2 знач.).

У 1781–1782 рр. у Варшаві було видано компіляційну працю – двотомний підручник із мінералогії й геології (з наук. літ.);

Компіляційний характер мають науково-популярні твори, деякі види коментарів, словників та ін., що не знижує їхнього значення й вартості (з навч. літ.);

За час свого існування людство створило чимало способів збереження даних, інформації в упорядкованому вигляді – енциклопедії, підручники тощо, які втілюють різні методи розміщення даних, інформації. Прикладом їх є й компіляційні бази даних, що стали стрімко розвиватися (з наук.-попул. літ.).