комуналка

КОМУНА́ЛКА², и, ж., розм.

1. Те саме, що Комуна́льна кварти́ра (див. кварти́ра).

Основне в комуналці – мирне співжиття (із журн.);

Добре пам'ятаю ті часи, коли я приходив в одеську комуналку й падав від утоми (з газ.).

2. Те саме, що Комуна́льні по́слуги (див. по́слуга).

Одразу після Нового року, в січні, витрати на комуналку (житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива) тішили своєю стабільністю (з газ.);

Піднімати тарифи на комуналку вирішили з квітня, адже в цей місяць помітно збільшується світловий день і температура повітря підвищується (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комуналка — комуна́лка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. комуналка — -и, ж., розм. Комунальна квартира. Великий тлумачний словник сучасної мови