комуналка
КОМУНА́ЛКА², и, ж., розм.
1. Те саме, що Комуна́льна кварти́ра (див. кварти́ра).
Основне в комуналці – мирне співжиття (із журн.);
Добре пам'ятаю ті часи, коли я приходив в одеську комуналку й падав від утоми (з газ.).
2. Те саме, що Комуна́льні по́слуги (див. по́слуга).
Одразу після Нового року, в січні, витрати на комуналку (житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива) тішили своєю стабільністю (з газ.);
Піднімати тарифи на комуналку вирішили з квітня, адже в цей місяць помітно збільшується світловий день і температура повітря підвищується (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me