1. Словник української мови у 20 томах

комунальник

КОМУНА́ЛЬНИК, а, ч., розм.

Той, хто працює в комунальному господарстві.

Іван Губа начальникував в одному з райжитлоуправлінь .. Дніпрослава. Несподівано для себе і знайомих в ньому збудився хист комунальника (М. Рудь);

Якось почув [Свирид] про сміттєсховище, закладене світлоградськими комунальниками біля Харцизького гаю (Микита Чернявський);

Традиційно раз на рік збирають побутовиків та комунальників, вітають із професійним святом (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комунальник — комуна́льник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. комунальник — -а, ч., розм. Той, хто працює в комунальному господарстві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. комунальник — КОМУНА́ЛЬНИК, а, ч., розм. Той, хто працює в комунальному господарстві. Квітникове господарство, що його.. збудували комунальники під Херсоном, своєрідне й поки що найбільше на Україні (Рад. Укр., 8.11 1968, 4); Профспілка комунальників. Словник української мови в 11 томах