комунальник

комуна́льник

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комунальник — -а, ч., розм. Той, хто працює в комунальному господарстві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. комунальник — КОМУНА́ЛЬНИК, а, ч., розм. Той, хто працює в комунальному господарстві. Іван Губа начальникував в одному з райжитлоуправлінь .. Дніпрослава. Несподівано для себе і знайомих в ньому збудився хист комунальника (М. Словник української мови у 20 томах
  3. комунальник — КОМУНА́ЛЬНИК, а, ч., розм. Той, хто працює в комунальному господарстві. Квітникове господарство, що його.. збудували комунальники під Херсоном, своєрідне й поки що найбільше на Україні (Рад. Укр., 8.11 1968, 4); Профспілка комунальників. Словник української мови в 11 томах