комунікат

КОМУНІКА́Т, а, ч.

1. Повідомлення, оповіщення; ділове повідомлення.

У відділі “Хроніки”, де не раз друкувалися обік коротших також досить просторі комунікати, полеміки, некрологи та критики, брали участь, окрім письменників, що виступали в попередніх відділах, численні принагідні або постійні кореспонденти, що не писали нічого до попередніх відділів (І. Франко);

А ще на тій-таки останній газетній шпальті “Українських вістей” – повідомлення, оголошення, звернення, привіти, комунікати, подяки тощо (О. Шугай);

Урядом в екзилі було видано спеціальний комунікат французькою та англійською мовами про голодомор в Україні, який привернув до цього лиха увагу світової громадськості (із журн.).

2. лінгв. Відносно незалежне висловлення.

Єдності, що утворюються в результаті сполучення речень, у сучасній лінгвістиці, як відомо, дістають різні найменування: складне синтаксичне ціле, надфразова єдність, прозаїчна строфа, висловлювання, абзац, приєднувальні конструкції, комунікат, дискурс, група речень і т. д. (з наук. літ.);

У мовній комунікації значну роль відіграють синтаксичні утворення, які не відповідають певному реченнєвому зразку і не підлягають граматичному членуванню. До таких конструкцій належать нечленовані питальні комунікати, які реалізують, окрім модальних, різноманітні емоційно-оцінні та спонукальні значення (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комунікат — Комуніка́т: — повідомлення [47;54] Комуніка́ти: — повідомлення [33] Словник з творів Івана Франка
  2. комунікат — КОМЮНІКЕ див. ПОВІДОМЛЕННЯ. Словник синонімів Караванського
  3. комунікат — -у, ч., зах. Повідомлення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. комунікат — Повідома, оповістка Словник чужослів Павло Штепа