комільфотний
КОМІЛЬФО́ТНИЙ, а, е, заст.
Те саме, що комільфо́ 1.
Не смійтесь, що починаю листа, се того, що я тут на селі вибилась з паперу комільфотного (Леся Українка);
Вишукана, витончена Рита .. сходиться з парикмахером [перукарем], весь час уважаючи його за комільфотного світського кавалера (М. Зеров).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- комільфотний — комільфо́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- комільфотний — -а, -е. Прикм. до комільфо. Великий тлумачний словник сучасної мови