комільфотний

КОМІЛЬФО́ТНИЙ, а, е, заст.

Те саме, що комільфо́ 1.

Не смійтесь, що починаю листа, се того, що я тут на селі вибилась з паперу комільфотного (Леся Українка);

Вишукана, витончена Рита .. сходиться з парикмахером [перукарем], весь час уважаючи його за комільфотного світського кавалера (М. Зеров).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комільфотний — комільфо́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. комільфотний — -а, -е. Прикм. до комільфо. Великий тлумачний словник сучасної мови