1. Словник української мови у 20 томах

конаристий

КОНАРИ́СТИЙ, а, е, діал.

Гіллястий.

Одно було в нім [у саду] найцікавіше для нас .. – се .. грубий, високий і дуже конаристий дуб (І. Франко);

І слухали те калатання конаристі дерева, і зрідка зітхали (І. Нижник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конаристий — Кона́ристий: — гіллястий [15;I] з великими галузами, конарами, (реґіоналізм) Вона (липа) розрослася така здорова та конариста, [ЗБ 57]; [ВЛ] — конаристі: з товстим гіллям [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. конаристий — див. розлогий Словник синонімів Вусика
  3. конаристий — -а, -е, діал. Гіллястий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. конаристий — КОНАРИ́СТИЙ, а, е, діал. Гіллястий. Одно було в нім [у саду] найцікавіше для нас.. — се.. грубий, високий і дуже конаристий дуб (Фр., І, 1955, 258). Словник української мови в 11 томах