1. Словник української мови у 20 томах

конвалійний

КОНВАЛІ́ЙНИЙ, а, е.

Прикм. до конва́лія; конвалієвий.

Знов пахне подув конвалійний, насичується медом кров (Б.-І. Антонич);

Конвалійний запах посилювався в гущавині лісу (із журн.);

* Образно. Морозний дух стане конвалійним запахом (Є. Пашковський);

// Вигот. із конвалії.

Вона вгамувала серце конвалійними краплями (Ю. Яновський);

Конвалійну воду можна вживати для регулювання діяльності серця (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конвалійний — конвалі́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. конвалійний — -а, -е. Прикм. до конвалія. Конвалійний запах. || Вигот. із конвалії. Конвалійне дерево — невелике південне вічнозелене дерево або кущ із білими квітками, сильний запах яких нагадує запах конвалії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. конвалійний — КОНВАЛІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до конва́лія. Конвалійний запах; // Вигот. із конвалії. Вона вгамувала серце конвалійними краплями (Ю. Янов., II, 1954, 67). ∆ Конвалі́йне де́рево — невелике південне вічнозелене дерево або кущ із білими квітками, сильний запах яких нагадує запах конвалії. Словник української мови в 11 томах