конвалія
КОНВА́ЛІЯ, ї, ж.
Багаторічна трав'яниста рослина родини лілійних, що цвіте дрібними білими квітками, схожими на дзвіночки; застосовують у медицині, парфумерії.
З Великого Лугу віяло холодком і пахло конвалією (О. Стороженко);
Скрізь росли гриби, ягоди й горіхи, скрізь цвіли фіалки й конвалії (Б. Лепкий);
Максові здається, що звідти тонко заносить запахом конвалії (В. Винниченко);
Білі рухливі дзвоники конвалій висять на тонесеньких ніжках. Пахучі, чудові конвалії (О. Копиленко);
Вони пробиваються крізь набряклі бруньки, стебельця трави, що встеляє широкі надстирські береги, крізь зарості конвалій (М. Олійник);
За спиною в Сергія сухо зашарудів шовк, ледь чутно повіяло лісовими конваліями (І. Білик);
* Образно. Війнуло смутком зранених конвалій (І. Драч).
Значення в інших словниках
- конвалія — конва́лія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- конвалія — -ї, ж. Багаторічна трав'яниста рослина, що цвіте дрібними білими квітками, схожими на дзвіночки; застосовується в медицині, парфумерії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- конвалія — Лісова рослина родини лілійних, поширена в Європі й Азії; листки довгасто-овальні або еліптичні, квітки білі, зібрані на верхівці стебла в однобічну китицю, з приємним запахом; плід — червона ягода; отруйні та лікувальні властивості; потребує охорони. Універсальний словник-енциклопедія
- конвалія — Конва́лія, -лії, -лією; -ва́лії, -лій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- конвалія — КОНВА́ЛІЯ, ї, ж. (Convallaria L.). Багаторічна трав’яниста рослина, що цвіте дрібними білими квітками, схожими на дзвіночки; застосовується в медицині, парфюмерії. З Великого Лугу віяло холодком і пахло конвалією (Стор. Словник української мови в 11 томах
- конвалія — Конвалія, -лії ж. Ландышъ. Васильки, папороть, шевлію, Петрів батіг і конвалію. Котл. Ен. З великого лугу віяло холодком і пахло конвалією й барвінком. О. 1862. VIII. 16. Словник української мови Грінченка