конвалія
Лісова рослина родини лілійних, поширена в Європі й Азії; листки довгасто-овальні або еліптичні, квітки білі, зібрані на верхівці стебла в однобічну китицю, з приємним запахом; плід — червона ягода; отруйні та лікувальні властивості; потребує охорони.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- конвалія — конва́лія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- конвалія — -ї, ж. Багаторічна трав'яниста рослина, що цвіте дрібними білими квітками, схожими на дзвіночки; застосовується в медицині, парфумерії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- конвалія — КОНВА́ЛІЯ, ї, ж. Багаторічна трав'яниста рослина родини лілійних, що цвіте дрібними білими квітками, схожими на дзвіночки; застосовують у медицині, парфумерії. З Великого Лугу віяло холодком і пахло конвалією (О. Словник української мови у 20 томах
- конвалія — Конва́лія, -лії, -лією; -ва́лії, -лій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- конвалія — КОНВА́ЛІЯ, ї, ж. (Convallaria L.). Багаторічна трав’яниста рослина, що цвіте дрібними білими квітками, схожими на дзвіночки; застосовується в медицині, парфюмерії. З Великого Лугу віяло холодком і пахло конвалією (Стор. Словник української мови в 11 томах
- конвалія — Конвалія, -лії ж. Ландышъ. Васильки, папороть, шевлію, Петрів батіг і конвалію. Котл. Ен. З великого лугу віяло холодком і пахло конвалією й барвінком. О. 1862. VIII. 16. Словник української мови Грінченка