конвалія
КОНВА́ЛІЯ, ї, ж. (Convallaria L.). Багаторічна трав’яниста рослина, що цвіте дрібними білими квітками, схожими на дзвіночки; застосовується в медицині, парфюмерії.
З Великого Лугу віяло холодком і пахло конвалією (Стор., І, 1957, 252);
Білі рухливі дзвоники конвалій висять на тонесеньких ніжках. Пахучі, чудові конвалії (Коп., Як вони.., 1961, 43);
Цінною сировиною для виготовлення препаратів, які широко застосовуються при серцевих захворюваннях, є конвалія травнева (Наука.., 7, 1958, 30).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- конвалія — конва́лія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- конвалія — -ї, ж. Багаторічна трав'яниста рослина, що цвіте дрібними білими квітками, схожими на дзвіночки; застосовується в медицині, парфумерії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- конвалія — КОНВА́ЛІЯ, ї, ж. Багаторічна трав'яниста рослина родини лілійних, що цвіте дрібними білими квітками, схожими на дзвіночки; застосовують у медицині, парфумерії. З Великого Лугу віяло холодком і пахло конвалією (О. Словник української мови у 20 томах
- конвалія — Лісова рослина родини лілійних, поширена в Європі й Азії; листки довгасто-овальні або еліптичні, квітки білі, зібрані на верхівці стебла в однобічну китицю, з приємним запахом; плід — червона ягода; отруйні та лікувальні властивості; потребує охорони. Універсальний словник-енциклопедія
- конвалія — Конва́лія, -лії, -лією; -ва́лії, -лій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- конвалія — Конвалія, -лії ж. Ландышъ. Васильки, папороть, шевлію, Петрів батіг і конвалію. Котл. Ен. З великого лугу віяло холодком і пахло конвалією й барвінком. О. 1862. VIII. 16. Словник української мови Грінченка