1. Словник української мови у 20 томах

конверзація

КОНВЕРЗА́ЦІЯ, ї, ж., зах.

Розмова.

Голос могутньої пристрасті, гіркого насміху, гризкої іронії, легкої конверзації, тихих пестощів, відгуки найделікатніших рухів людської душі – все те знаходить у нашій мові влучний і повноважний вираз (І. Франко);

Ціла моя конверзація складалася з коротких відповідей (О. Кобилянська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конверзація — Конверза́ція: — розмова [49;XX] Ви перші і досі одинокі виводите в українській мові правдиву, живу конверзацію освічених людей [XX] — розмова, бесіда [37;12] Словник з творів Івана Франка
  2. конверзація — конверза́ція іменник жіночого роду розмова діал. Орфографічний словник української мови
  3. конверзація — Розмова, мова, балачка, гутірка Словник чужослів Павло Штепа
  4. конверзація — конверза́ція розмова (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. конверзація — РОЗМО́ВА (словесний обмін думками між ким-небудь), РОЗМОВЛЯ́ННЯ, БЕ́СІДА, МО́ВА розм., БАЛА́ЧКА розм., БАЛА́КАННЯ розм., ПЕРЕМО́ВА розм., ПРОМО́ВКА заст., ГОВІ́РКА діал., БАЛА́КАНКА діал., ГУ́ТІРКА діал., КОНВЕРЗА́ЦІЯ діал., заст. Словник синонімів української мови
  6. конверзація — КОНВЕРЗА́ЦІЯ, ї, ж., зах., заст. Розмова. Ціла моя конверзація складалася з коротких відповідей (Коб., І, 1956, 526). Словник української мови в 11 томах