конверзація

РОЗМО́ВА (словесний обмін думками між ким-небудь), РОЗМОВЛЯ́ННЯ, БЕ́СІДА, МО́ВА розм., БАЛА́ЧКА розм., БАЛА́КАННЯ розм., ПЕРЕМО́ВА розм., ПРОМО́ВКА заст., ГОВІ́РКА діал., БАЛА́КАНКА діал., ГУ́ТІРКА діал., КОНВЕРЗА́ЦІЯ діал., заст.; ДІАЛО́Г (між двома або кількома особами). За столом чувся гомін, шум, весела розмова, яку може провадити тільки молодіж... (І. Нечуй-Левицький); Тільки ж потім доміркувався, що давніше, ще як був він слабий, ціле розмовляння вів і підтримував він сам, а не Шмідти (А. Кримський); Під буркотання старої матушки велись безконечні бесіди про Тасю (М. Коцюбинський); І вже в нас у хаті ні мови, ні говірки (Марко Вовчок); А вже балачки як почнуться, то чого тільки й не почуєш: і про давнє, і про недавнє, і про трагічне, і про смішне (Я. Баш); Другі півні вже стали співати. Усякі гадки, балакання перейшло (Ганна Барвінок); Він ходив на станцію, дивився на них (бійців), слухав їхню перемову (М. Рудь); "Ото диво! Тільки що була в мене промовка про дочку, а це й сам батько шусть до мене в хату!" (І. Нечуй-Левицький); Кузня мого тата.. була, так сказати, місцем збору, нарад та приязної балаканки для всіх сусідів (І. Франко); Тюрчанки з веселою гутіркою проходили мимо нього (О. Донченко); Мені відходила охота розмовляти на тих годинах, і ціла моя конверзація складалася з коротких відповідей, як хто звертався з питанням до мене (О. Кобилянська); Половець зійшов до води, підкотив штани, повернув носа шаланди в море, притримав за корму, потяг її до себе, люди позіскакували, відбувся діалог (Ю. Яновський). — Пор. балакани́на.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конверзація — Конверза́ція: — розмова [49;XX] Ви перші і досі одинокі виводите в українській мові правдиву, живу конверзацію освічених людей [XX] — розмова, бесіда [37;12] Словник з творів Івана Франка
  2. конверзація — конверза́ція іменник жіночого роду розмова діал. Орфографічний словник української мови
  3. конверзація — Розмова, мова, балачка, гутірка Словник чужослів Павло Штепа
  4. конверзація — КОНВЕРЗА́ЦІЯ, ї, ж., зах. Розмова. Голос могутньої пристрасті, гіркого насміху, гризкої іронії, легкої конверзації, тихих пестощів, відгуки найделікатніших рухів людської душі – все те знаходить у нашій мові влучний і повноважний вираз (І. Словник української мови у 20 томах
  5. конверзація — конверза́ція розмова (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. конверзація — КОНВЕРЗА́ЦІЯ, ї, ж., зах., заст. Розмова. Ціла моя конверзація складалася з коротких відповідей (Коб., І, 1956, 526). Словник української мови в 11 томах