конверт

КОНВЕ́РТ (певним чином складений і склеєний папір, в якому пересилають листи, документи тощо), КОВЕ́РТА заст.; ПАКЕ́Т (з листом перев. офіційного змісту). Він розпечатав пакет і мимоволі здригнувся. У конверті лежав тільки малесенький листочок з батькової записної книжечки, пробитий кулею (І. Багмут); Брат подивився ще з хвилину на портрет сестри. Потім, поклавши його в коверту, сховав у кишеню (О. Кобилянська).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конверт — конве́рт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. конверт — Коверта, пакетик, (великий) пакет; З. П. обгортка. Словник синонімів Караванського
  3. конверт — [конверт] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  4. конверт — -а, ч. 1》 Пакет із паперу, певним чином складеного й склеєного, у якого вкладають лист, документи тощо для пересилання поштою або для передавання кому-небудь. 2》 Вид ковдри для немовлят, що має форму такого пакета. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. конверт — див. коверта Словник чужослів Павло Штепа
  6. конверт — КОНВЕ́РТ, а, ч. 1. Пакет із паперу, певним чином складеного й склеєного, у який вкладають лист, документи і т. ін. для пересилання поштою або для передавання кому-небудь. Словник української мови у 20 томах
  7. конверт — Конве́рт, див. кове́рт Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. конверт — КОНВЕ́РТ, а, ч. 1. Пакет із паперу, певним чином складеного й склеєного, у який вкладають лист, документи тощо для пересилання поштою або для передавання кому-небудь. — Куди пошлють з конвертом, миттю збігаю (Барв., Опов.. Словник української мови в 11 томах