кондакар

КОНДАКА́Р, а, ч.

Збірник церковних співів-кондаків із музичною системою запису: кондакарною й знаменною нотацією.

Кондакар є суто жанровою нотованою книгою, що використовувалася для навчання церковного співу (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Кондакар — І заст. Кондакарій Нотна церковно-богслужбова книга, збірка кондаків Словник церковно-обрядової термінології
  2. кондакар — Давньоруська співцька книга, назва якої пов’язана з записами співів — кондаків за допомогою кондакарної нотації. Словник-довідник музичних термінів