1. Словник української мови у 20 томах

кондакарний

КОНДАКА́РНИЙ, а, е.

Стос. до кондакара.

Кондакарний спів – це культовий спів візантійського походження, що використовувався у Давній Русі (з наук. літ.);

Кондакарна нотація – стародавній вид безлінійного нотопису, який існував на Русі в XI–XIV ст. поряд із крюками (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кондакарний — -а, -е. Стос. до кондакарі. Кондакарна нотація — стародавній вид безлінійного нотопису, який існував на Русі в 11-14 ст. поряд з крюками. Кондакарний спів — мелізматичний культовий спів візантійського походження, що використовувався у Давній Русі. Великий тлумачний словник сучасної мови