кондакарний

кондака́рний

-а, -е.

Стос. до кондакарі.

Кондакарна нотація — стародавній вид безлінійного нотопису, який існував на Русі в 11-14 ст. поряд з крюками.

Кондакарний спів — мелізматичний культовий спів візантійського походження, що використовувався у Давній Русі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кондакарний — КОНДАКА́РНИЙ, а, е. Стос. до кондакара. Кондакарний спів – це культовий спів візантійського походження, що використовувався у Давній Русі (з наук. літ.); Кондакарна нотація – стародавній вид безлінійного нотопису, який існував на Русі в XI–XIV ст. поряд із крюками (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах