кондомініум
КОНДОМІ́НІУМ, у, ч., юр.
Спільне, колективне володіння якоюсь власністю.
У США та Канаді кондомініуми зводять у великих містах для розв'язання проблеми дефіциту земельних ділянок та забезпечення населення житлом (з наук.-попул. літ.);
Різні форми кондомініумів є об'єднаннями власників житла – некомерційними споживчими організаціями (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кондомініум — кондомі́ніум іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кондомініум — кондомінат, -у, ч. Спільне володіння землею, спорудами та іншим нерухомим майном. || Сумісне володіння однією територією двома або кількома державами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кондомініум — Співвласність Словник чужослів Павло Штепа
- кондомініум — кондомі́ніум, кондоміна́т (від кон... і лат. dominium – володіння) 1. Сумісне володіння. 2. У міжнародному праві сумісне здійснення верховної влади над однією територією кількома державами. Словник іншомовних слів Мельничука
- кондомініум — Територія, що перебуває під спільним управлінням 2 або більше держав; форма колоніальної влади. Універсальний словник-енциклопедія
- кондомініум — КОНДОМІ́НІУМ, у, ч. Сумісне володіння однією територією двома або кількома державами. Словник української мови в 11 томах