кондомініум

Значення в інших словниках

1. кондомініум — кондомі́ніум іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. кондомініум — кондомінат, -у, ч. Спільне володіння землею, спорудами та іншим нерухомим майном. || Сумісне володіння однією територією двома або кількома державами. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кондомініум — Співвласність Словник чужослів Павло Штепа
4. кондомініум — КОНДОМІ́НІУМ, у, ч., юр. Спільне, колективне володіння якоюсь власністю. У США та Канаді кондомініуми зводять у великих містах для розв'язання проблеми дефіциту земельних ділянок та забезпечення населення житлом (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
5. кондомініум — кондомі́ніум, кондоміна́т (від кон... і лат. dominium – володіння) 1. Сумісне володіння. 2. У міжнародному праві сумісне здійснення верховної влади над однією територією кількома державами. Словник іншомовних слів Мельничука
6. кондомініум — Територія, що перебуває під спільним управлінням 2 або більше держав; форма колоніальної влади. Універсальний словник-енциклопедія