кондор
КО́НДОР, а, ч. Великий хижий птах з голою головою та шиєю, що живиться переважно падлом; водиться в Південній Америці.
З хижих птахів на особливу увагу заслуговує кондор.., що належить до ряду американських грифів (Посібник з зоогеогр., 1956, 44);
Стоїть закутий У клітку лев. А поруч з ним кондор розправив крила І гріє їх на сонці веснянім… (Олесь, Вибр., 1958, 331);
*У порівн. Тепер, як кондор над рябцями, він [літак] кружляв.. над ворожими головами (Панч, І, 1956, 125).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кондор — ко́ндор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- кондор — -а, ч. 1》 Великий хижий птах з голою головою та шиєю, що живиться перев. падлом; водиться в Південній Америці. 2》 Золота іспанська монета, яка мала обіг у деяких південноамериканських країнах до відміни золотого стандарту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кондор — КО́НДОР, а, ч. Великий хижий птах із родини американських грифів із головою та шиєю без пір'я, який живиться переважно падаллю. Кондор поширений у Південній та Північній Америці (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- кондор — ко́ндор (ісп. condor, мовою кечуа kuntur) птах підряду американських грифів ряду соколоподібних. Поширений у Південній Америці. Словник іншомовних слів Мельничука
- кондор — рос. кондор золота іспанська монета, яка була в обігу в деяких південноамериканських країнах до відміни золотого стандарту. Вперше випущена у Чилі в 1851 р. Eкономічна енциклопедія