кондор

ко́ндор

-а, ч.

1》 Великий хижий птах з голою головою та шиєю, що живиться перев. падлом; водиться в Південній Америці.

2》 Золота іспанська монета, яка мала обіг у деяких південноамериканських країнах до відміни золотого стандарту.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кондор — ко́ндор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кондор — КО́НДОР, а, ч. Великий хижий птах із родини американських грифів із головою та шиєю без пір'я, який живиться переважно падаллю. Кондор поширений у Південній та Північній Америці (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. кондор — ко́ндор (ісп. condor, мовою кечуа kuntur) птах підряду американських грифів ряду соколоподібних. Поширений у Південній Америці. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. кондор — КО́НДОР, а, ч. Великий хижий птах з голою головою та шиєю, що живиться переважно падлом; водиться в Південній Америці. З хижих птахів на особливу увагу заслуговує кондор.., що належить до ряду американських грифів (Посібник з зоогеогр. Словник української мови в 11 томах
  5. кондор — рос. кондор золота іспанська монета, яка була в обігу в деяких південноамериканських країнах до відміни золотого стандарту. Вперше випущена у Чилі в 1851 р. Eкономічна енциклопедія