кондукторка
КОНДУ́КТОРКА, и, ж.
Жін. до конду́ктор 1.
У вагоні .. головний інженер знайшов .. кондукторку Катерину (І. Сенченко);
Кондукторка, чомусь суворо глянувши на неї [Єльку], оголосила, що автобус іде на Скарбне (О. Гончар);
– Центральна! – оголосила кондукторка. Дмитро вийшов з вагона (П. Автомонов);
Незважаючи на штовханину, у людей був добрий настрій і вони весь час весело перегукувались і з кондукторкою, і між собою (В. Нестайко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кондукторка — конду́кторка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- кондукторка — -и. Жін. до кондуктор. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кондукторка — Конду́кторка, -рки, -рці; -торки, -торок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кондукторка — КОНДУ́КТОРКА, и, ж. Жін. до конду́ктор 1. У вагоні.. головний інженер знайшов.. кондукторку Катерину (Сенч., Опов., 1959, 150); — Центральна! — оголосила кондукторка. Дмитро вийшов з вагона (Автом., Щастя.., 1959, 173). Словник української мови в 11 томах