1. Словник української мови в 11 томах

кондукторка

КОНДУ́КТОРКА, и, ж. Жін. до конду́ктор 1.

У вагоні.. головний інженер знайшов.. кондукторку Катерину (Сенч., Опов., 1959, 150);

— Центральна! — оголосила кондукторка. Дмитро вийшов з вагона (Автом., Щастя.., 1959, 173).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кондукторка — конду́кторка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кондукторка — -и. Жін. до кондуктор. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кондукторка — КОНДУ́КТОРКА, и, ж. Жін. до конду́ктор 1. У вагоні .. головний інженер знайшов .. кондукторку Катерину (І. Сенченко); Кондукторка, чомусь суворо глянувши на неї [Єльку], оголосила, що автобус іде на Скарбне (О. Гончар); – Центральна!... Словник української мови у 20 томах
  4. кондукторка — Конду́кторка, -рки, -рці; -торки, -торок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)