1. Словник української мови в 11 томах

кондуктор

КОНДУ́КТОР, а, ч.

1. Працівник залізничного транспорту, який супроводить поїзд і стежить за безпекою його руху, за збереженням вантажу тощо.

Входить кондуктор, штемпелює білети, я даю свій (Коцюб., II, 1955, 269);

Кондуктор помітив мене тільки тоді, коли поїзд ішов майже повним ходом (Сміл., Сашко, 1957, 140);

Батько.. працює старшим кондуктором на залізниці (Вільде, На порозі, 1955, 90);

// Працівник міського транспорту, що продає квитки й стежить за порядком у трамваї, тролейбусі, автобусі.

Він почав якусь сварку з кондуктором, зчинився крик, трамвай зупинився (Фр., IV, 1950, 458);

Чому кондуктор так довго не відправляє машини? (Донч., V, 1957, 281).

2. Пристосування у верстатах, що надає правильного положення інструментові стосовно оброблюваного виробу.

Кондуктор — це особливий шаблон з відповідними отворами, який накладається на оброблювану деталь і міцно скріплюється з нею (Практ. з машинозн., 1957, 88);

Четвертини кілець стали поруч, міцно закріплені в.. кондукторі (Собко, Біле полум’я, 1952, 311).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кондуктор — конду́ктор 1 іменник чоловічого роду деталь машини конду́ктор 2 іменник чоловічого роду, істота особа Орфографічний словник української мови
  2. кондуктор — див. ПРОВІДНИК. Словник синонімів Караванського
  3. кондуктор — Кондуктор — conductor, pipe conductor — *Ankerrohrtour, Leitrohrtour, Konduktor — елемент конструкцiї свердловини; колона обсадних труб, призначена для кріплення верх. Гірничий енциклопедичний словник
  4. кондуктор — -а, ч. 1》 Працівник залізничного транспорту, який супроводжує поїзд і стежить за безпекою його руху, за збереженням вантажу тощо. || Працівник міського транспорту, що продає квитки й стежить за порядком у трамваї, тролейбусі, автобусі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кондуктор — Водій, поводир Словник чужослів Павло Штепа
  6. кондуктор — КОНДУ́КТОР¹, а, ч. Працівник залізничного транспорту, який супроводить поїзд і стежить за безпекою його руху, збереженням вантажу і т. ін. Кондуктор свистів .. Експрес не рушав доти, доки не чіплявся останній пасажир (І. Словник української мови у 20 томах
  7. кондуктор — конду́ктор вул., ірон. шмарклі (ст): Мабуть, від червоних шапок начальників залізничних станцій бульку крови з носа названо первісно кондуктором. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. кондуктор — конду́ктор (лат. conductor – той, що супроводить, від conduco – збираю, переводжу) 1. Працівник транспорту, який супроводить поїзд, трамвай. 2. Верстатний пристрій, що забезпечує правильне положення деталі та інструмента. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. кондуктор — Конду́ктор, -ра; -ктори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)