1. Гірничий енциклопедичний словник

кондуктор

Кондуктор — conductor, pipe conductor — *Ankerrohrtour, Leitrohrtour, Konduktor — елемент конструкцiї свердловини; колона обсадних труб, призначена для кріплення верх. інтервалу свердловин з метою перекриття гірських порід, схильних до обвалення або поглинання промивною рідиною. К. являє собою набір сталевих труб, сполучених між собою, як правило, конічною різьбою за допомогою муфт. З метою безперешкодного спуску К. в свердловину його нижню частину обладнують спец. черевиком з направляючою пробкою обтічної форми. Через черевик і канал в направляючій пробці здійснюється циркуляція бурового і цем. розчинів. Довжина К. нафтових, газових і геол.-нафтових, газових і геол.-розвідувальних свердловин 100-500 м. При проведенні унікальних надглибоких свердловин у вивержених (магматичних) г.п. довжина К. може перевищувати 2000 м. На К. встановлюють противикидне обладнання; кільцевий простір за К. звичайно цементують по всій довжині.

Джерело: Гірничий енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кондуктор — конду́ктор 1 іменник чоловічого роду деталь машини конду́ктор 2 іменник чоловічого роду, істота особа Орфографічний словник української мови
  2. кондуктор — див. ПРОВІДНИК. Словник синонімів Караванського
  3. кондуктор — -а, ч. 1》 Працівник залізничного транспорту, який супроводжує поїзд і стежить за безпекою його руху, за збереженням вантажу тощо. || Працівник міського транспорту, що продає квитки й стежить за порядком у трамваї, тролейбусі, автобусі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кондуктор — Водій, поводир Словник чужослів Павло Штепа
  5. кондуктор — КОНДУ́КТОР¹, а, ч. Працівник залізничного транспорту, який супроводить поїзд і стежить за безпекою його руху, збереженням вантажу і т. ін. Кондуктор свистів .. Експрес не рушав доти, доки не чіплявся останній пасажир (І. Словник української мови у 20 томах
  6. кондуктор — конду́ктор вул., ірон. шмарклі (ст): Мабуть, від червоних шапок начальників залізничних станцій бульку крови з носа названо первісно кондуктором. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. кондуктор — конду́ктор (лат. conductor – той, що супроводить, від conduco – збираю, переводжу) 1. Працівник транспорту, який супроводить поїзд, трамвай. 2. Верстатний пристрій, що забезпечує правильне положення деталі та інструмента. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. кондуктор — Конду́ктор, -ра; -ктори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. кондуктор — КОНДУ́КТОР, а, ч. 1. Працівник залізничного транспорту, який супроводить поїзд і стежить за безпекою його руху, за збереженням вантажу тощо. Входить кондуктор, штемпелює білети, я даю свій (Коцюб. Словник української мови в 11 томах