кондуктор

конду́ктор 1

іменник чоловічого роду

деталь машини

конду́ктор 2

іменник чоловічого роду, істота

особа

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кондуктор — див. ПРОВІДНИК. Словник синонімів Караванського
  2. кондуктор — Кондуктор — conductor, pipe conductor — *Ankerrohrtour, Leitrohrtour, Konduktor — елемент конструкцiї свердловини; колона обсадних труб, призначена для кріплення верх. Гірничий енциклопедичний словник
  3. кондуктор — -а, ч. 1》 Працівник залізничного транспорту, який супроводжує поїзд і стежить за безпекою його руху, за збереженням вантажу тощо. || Працівник міського транспорту, що продає квитки й стежить за порядком у трамваї, тролейбусі, автобусі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кондуктор — Водій, поводир Словник чужослів Павло Штепа
  5. кондуктор — КОНДУ́КТОР¹, а, ч. Працівник залізничного транспорту, який супроводить поїзд і стежить за безпекою його руху, збереженням вантажу і т. ін. Кондуктор свистів .. Експрес не рушав доти, доки не чіплявся останній пасажир (І. Словник української мови у 20 томах
  6. кондуктор — конду́ктор вул., ірон. шмарклі (ст): Мабуть, від червоних шапок начальників залізничних станцій бульку крови з носа названо первісно кондуктором. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. кондуктор — конду́ктор (лат. conductor – той, що супроводить, від conduco – збираю, переводжу) 1. Працівник транспорту, який супроводить поїзд, трамвай. 2. Верстатний пристрій, що забезпечує правильне положення деталі та інструмента. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. кондуктор — Конду́ктор, -ра; -ктори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. кондуктор — КОНДУ́КТОР, а, ч. 1. Працівник залізничного транспорту, який супроводить поїзд і стежить за безпекою його руху, за збереженням вантажу тощо. Входить кондуктор, штемпелює білети, я даю свій (Коцюб. Словник української мови в 11 томах