кондуктор

конду́ктор

-а, ч.

1》 Працівник залізничного транспорту, який супроводжує поїзд і стежить за безпекою його руху, за збереженням вантажу тощо.

|| Працівник міського транспорту, що продає квитки й стежить за порядком у трамваї, тролейбусі, автобусі.

2》 Пристосування у верстатах, що надає правильного положення інструментові стосовно оброблюваного виробу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

кондуктор — конду́ктор 1 іменник чоловічого роду деталь машини конду́ктор 2 іменник чоловічого роду, істота особа Орфографічний словник української мови
кондуктор — див. ПРОВІДНИК. Словник синонімів Караванського
кондуктор — Кондуктор — conductor, pipe conductor — *Ankerrohrtour, Leitrohrtour, Konduktor — елемент конструкцiї свердловини; колона обсадних труб, призначена для кріплення верх. Гірничий енциклопедичний словник
кондуктор — Водій, поводир Словник чужослів Павло Штепа
кондуктор — КОНДУ́КТОР¹, а, ч. Працівник залізничного транспорту, який супроводить поїзд і стежить за безпекою його руху, збереженням вантажу і т. ін. Кондуктор свистів .. Експрес не рушав доти, доки не чіплявся останній пасажир (І. Словник української мови у 20 томах
кондуктор — конду́ктор вул., ірон. шмарклі (ст): Мабуть, від червоних шапок начальників залізничних станцій бульку крови з носа названо первісно кондуктором. Лексикон львівський: поважно і на жарт
кондуктор — конду́ктор (лат. conductor – той, що супроводить, від conduco – збираю, переводжу) 1. Працівник транспорту, який супроводить поїзд, трамвай. 2. Верстатний пристрій, що забезпечує правильне положення деталі та інструмента. Словник іншомовних слів Мельничука
кондуктор — Конду́ктор, -ра; -ктори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
кондуктор — КОНДУ́КТОР, а, ч. 1. Працівник залізничного транспорту, який супроводить поїзд і стежить за безпекою його руху, за збереженням вантажу тощо. Входить кондуктор, штемпелює білети, я даю свій (Коцюб. Словник української мови в 11 томах