кондукція
КОНДУ́КЦІЯ, ї, ж., фіз.
Поширення тепла в твердому тілі від розташованого в ньому теплообмінника; теплопередача (у 1 знач.).
Кондукцію умовно можна уявити як передачу тепла в тілі від однієї частинки до іншої, коли немає переміщення цих частинок (з наук.-попул. літ.);
Віддача тепла тільки кондукцією відбувається лише тоді, коли температура поверхні тіла вища від температури довкілля (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me