кондукція

КОНДУ́КЦІЯ, ї, ж., фіз.

Поширення тепла в твердому тілі від розташованого в ньому теплообмінника; теплопередача (у 1 знач.).

Кондукцію умовно можна уявити як передачу тепла в тілі від однієї частинки до іншої, коли немає переміщення цих частинок (з наук.-попул. літ.);

Віддача тепла тільки кондукцією відбувається лише тоді, коли температура поверхні тіла вища від температури довкілля (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me