коненя
КОНЕНЯ́, ня́ти, с.
1. Маля коня; лоша.
Коли Тимна гукнув ще раз, із гурту вийшла струнка кониця [лошиця] й легким клусом побігла вздовж берега. Слідом їй гасало цибате коненя (І. Білик).
2. перев. мн. коненя́та, я́т. Дорослі, але малі на зріст або слабосилі коні.
Була і в нас пара коненят: .. кобила та чалий кінь (О. Кониський);
З острахом бідний орач позира на незорану ниву, На коненята свої, на мозолі на руках (І. Франко);
Вдома впріг [Тимон] пару коненят, узяв тільки хліба в дорогу та й подався до міста (Д. Бузько);
Німці розпрягають коней, свіжих, дебелих, і хочуть їх замінити своїми шкапами, маленькими коненятами, реквізованими десь в українських селян (І. Багряний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коненя — коненя́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- коненя — див. кінь Словник синонімів Вусика
- коненя — -яти, с. 1》 Зменш.-пестл. до кінь 1); лоша. 2》 перев. мн. коненята, -нят. Дорослі, але малі на зріст або слабосилі коні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- коненя — ЛОША́ (маля кобили), ЛОША́ТКО пестл., ЛОШАЧО́К пестл., ЖЕРЕБ'Я́, КОНЕНЯ́ пестл., КОНЯ́ розм. рідше; СТРИГУ́Н, СТРИГУНЕ́ЦЬ пестл., СТРИЖЧА́ (однорічне лоша). Роман Блаженко обійняв лоша за шию і притулився шершавою щокою до його атласної мордочки (О. Словник синонімів української мови
- коненя — КОНЕНЯ́, я́ти, с. 1. Зменш .-пестл. до кінь 1; лоша. 2. перев. мн. коненя́та, ня́т. Дорослі, але малі на зріст або слабосилі коні. Ледве тягнули виснажені коненята тяжкого, з забитими глеєм колесами, драбинчака-воза… (Крот., Сини.., 1948, 164). Словник української мови в 11 томах
- коненя — Коненя́, -ня́ти с. ум. отъ коня́. Словник української мови Грінченка