1. Словник синонімів української мови

коненя

ЛОША́ (маля кобили), ЛОША́ТКО пестл., ЛОШАЧО́К пестл., ЖЕРЕБ'Я́, КОНЕНЯ́ пестл., КОНЯ́ розм. рідше; СТРИГУ́Н, СТРИГУНЕ́ЦЬ пестл., СТРИЖЧА́ (однорічне лоша). Роман Блаженко обійняв лоша за шию і притулився шершавою щокою до його атласної мордочки (О. Гончар); А біля воза бігає лошатко (Д. Павличко); Він пішов на ярмарок і купив лошачка. Носив йому трави, напував джерельною водичкою і чекав, аби лошачок виріс у доброго коня (казка); Жереб'я схопилося, потрусилося, і з'явився з нього прекрасний Татош (казка); Верхи з поля гнав лошат-стригунів брат Федот (М. Рудь); І от, натомлені, притихлою ходою Вони (коні) вертаються. Лиш кілька стригунців Не хочуть ні вівса, ні сну, ні супокою (М. Рильський); Який тут розум.. — розкидать пашню без діла? Неначе нікуди подіть! Стрижчаті б дав, то й я б (Шкапа) поїла (Л. Глібов).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коненя — коненя́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. коненя — див. кінь Словник синонімів Вусика
  3. коненя — -яти, с. 1》 Зменш.-пестл. до кінь 1); лоша. 2》 перев. мн. коненята, -нят. Дорослі, але малі на зріст або слабосилі коні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. коненя — КОНЕНЯ́, ня́ти, с. 1. Маля коня; лоша. Коли Тимна гукнув ще раз, із гурту вийшла струнка кониця [лошиця] й легким клусом побігла вздовж берега. Слідом їй гасало цибате коненя (І. Білик). 2. перев. мн. коненя́та, я́т. Словник української мови у 20 томах
  5. коненя — КОНЕНЯ́, я́ти, с. 1. Зменш .-пестл. до кінь 1; лоша. 2. перев. мн. коненя́та, ня́т. Дорослі, але малі на зріст або слабосилі коні. Ледве тягнули виснажені коненята тяжкого, з забитими глеєм колесами, драбинчака-воза… (Крот., Сини.., 1948, 164). Словник української мови в 11 томах
  6. коненя — Коненя́, -ня́ти с. ум. отъ коня́. Словник української мови Грінченка