кондоленція
СПІВЧУТТЯ́ (чуйне ставлення до чиїх-небудь переживань, горя), СПІВЧУВА́ННЯ, ЖАЛЬ, ЖА́ЛІСТЬ, ЖА́ЛОЩІ, ЖАЛІ́ННЯ розм., КОНДОЛЕ́НЦІЯ зах., СПОЧУВА́ННЯ рідше, СПОЧУТТЯ́ рідше. Їй хотілося вилити своє горе, .. знайти співчуття (П. Загребельний); Завше рівна, завше однаково журлива, з однаковим, здавалося, почуттям жалю вислухувала вона оповідання про всіх опришків (Г. Хоткевич); Сльози (в дівчини) покотилися, посипались по личку. Тронулося серце Павла, та наче не з жаління, а наче з радощів (Марко Вовчок).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кондоленція — кондоле́нція іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- кондоленція — Співчуття Словник чужослів Павло Штепа
- кондоленція — КОНДОЛЕ́НЦІЯ, ї, ж., зах. Те саме, що співчуття́ 1. – Ваш швагер лишився там, – головою кивнув [Розстрига] на захід. – Під Головчином були великі втрати. Кондоленція, мій пане... (Б. Лепкий); Прийміть мою кондоленцію з приводу смерті великої прихильниці й добродійки патріархату (з рел.-церк. літ.). Словник української мови у 20 томах
- кондоленція — КОНДОЛЕ́НЦІЯ, ї, ж., зах. Те саме, що співчуття́. Висловити комусь кондоленцію з приводу смерті члена родини. Словник української мови в 11 томах