конкретика

КОНКРЕ́ТИКА, и, ж.

Сукупність конкретних фактів, справ, дій.

Картина так точно передавала справжню конкретику, що я відчув мимовільний страх (Є. Гуцало);

Від нас чекають плодів не абстрактного пізнання, а – конкретики (Н. Околітенко);

I нехай вона [інформатика] позбавлена будь-якої конкретики, хай ми не знаємо жодних деталей, сутi справи це не мiняє (О. Авраменко);

– Ось список тем для перших випускiв програми, – перейшла до конкретики Луїза i подала своєму мовчазному вiзавi аркуш з друкованим текстом (Г. Вдовиченко).