конкретний
КОНКРЕ́ТНИЙ, а, е.
Який існує реально; цілком точний, предметно визначений; протилежне абстрактний.
Воля, воля і воля! Це чарівне слово .. з літами, під впливом витворених панщиною умов, прибирало [у сприйнятті хлопця] більш конкретну форму (М. Коцюбинський);
– От я й прийшла до вас з конкретною пропозицією. У мене є добрі коні .. Візьміть їх і зоріть своє поле (І. Микитенко);
Дилема.., яка ще місяць тому видавалася Павлові абстрактною, зараз ставала аж надто конкретною і муляла, як гвіздок у чоботі (М. Дашкієв);
Ми .. здійснили ваші загальні настанови, втіливши їх в конкретні дії... (О. Бердник);
// Який виражає цілком точні, предметно визначені поняття.
Конкретні, або речовинні, іменники називають предмети, явища, що пізнаються органами чуття людини (наприклад, книга, олівець, нога, вітер, цукор, зоря) (з навч. літ.).
Значення в інших словниках
- конкретний — конкре́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- конкретний — (факт) <�чітко> визначений <�окреслений>, фр. певний <н. у певних умовах>; (приклад) реальний; ФІЛ. не абстрактний; пор. ТОЧНИЙ. Словник синонімів Караванського
- конкретний — [конкретнией] м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- конкретний — -а, -е. Який існує реально; цілком точний, предметно визначений; прот. абстрактний. || Який виражає цілком точні, предметно визначені поняття. Конкретна музика — звукові композиції, які виникають внаслідок запису різноманітних природних або штучних звуків, їх перетворення чи монтажу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- конкретний — Речевий, речовий, вагомий, наочний, намацальний, див. реальний Словник чужослів Павло Штепа
- конкретний — А, -е. Підсилювальний прикметник; сильний, потужний, серйозний, великий тощо. Отримати у вічне користування кілька конкретних ворогів (ПіК). Словник сучасного українського сленгу
- конкретний — конкре́тний (від лат. concretus – згущений, ущільнений, затверділий) реальний, точний, всебічно пізнаний в усіх зв’язках і відношеннях. Протилежне – абстрактний. Словник іншомовних слів Мельничука
- конкретний — Конкре́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- конкретний — КОНКРЕ́ТНИЙ, а, е. Який існує реально; цілком точний, предметне визначений; протилежне абстрактний. Воля, воля і воля! Це чарівне слово.. з літами, під впливом витворених панщиною умов, прибирало [у хлопця] більш конкретну форму (Коцюб., І, 1955. Словник української мови в 11 томах