конкубінатний

КОНКУБІНА́ТНИЙ, а, е, іст.

Стос. до конкубінату (у 1 знач.).

Конкубінатні відносини згідно з римським шлюбно-сімейним правом розривалися за простою згодою сторін або шляхом односторонньої відмови (з наук. літ.);

Конкубінатними в Давньому Римі вважалися відносини лише між патрицієм і плебейкою (з наук.-попул. літ.);

Перебування в конкубінатному зв'язку жінки розглядалося у Стародавньому Римі як зрада (з навч. літ.).