конкурний

КОНКУ́РНИЙ, а, е.

Прикм. до конку́р; пов'язаний із конкуром.

Змагання з подолання перешкод верхи на коні проходять на конкурному полі (з наук.-попул. літ.);

У практичних мисливських класах від коней вимагається подолати конкурну дистанцію з перешкодами природного типу (з навч. літ.);

Найвідомішим конкурним конем був сірий Абдулла, що виступав за збірну США та виграв Олімпіаду 1984 року (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конкурний — -а, -е. Стос. до конкуру, конкуристів. Конкурні бар'єри. Великий тлумачний словник сучасної мови