1. Словник української мови у 20 томах

конкурсант

КОНКУРСА́НТ, а, ч.

Учасник конкурсу; конкурсник.

Складаючи проект, намагайтеся якомога повніше з'ясувати, якою є мета конкурсу, яких результатів очікують його організатори від конкурсантів (з навч. літ.);

У найпрестижнішому музичному змаганні (у чотирьох номінаціях: фортепіано, скрипка, віолончель, сольний спів) свою майстерність продемонструють понад 200 конкурсантів із 16 країн світу (із журн.);

Організатори й суддiвська рада першого фестивалю “Червона Рута” були приголомшені величезною кількістю конкурсантів та їхнім високим рівнем (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конкурсант — конкурса́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. конкурсант — А. Учасник конкурсу (звичайно музичного). Пох. конкурентка. Літературне слововживання
  3. конкурсант — -а, ч. Те саме, що конкурсник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. конкурсант — конкурса́нт [від лат. concursans (concursantis) – той, що зустрічається] учасник конкурсу. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. конкурсант — КОНКУРСА́НТ, а, ч. Те саме, що ко́нкурсник. У третьому турі конкурсант мав виконати в супроводі симфонічного оркестру один з концертів для фортепіано з оркестром (Рад. Укр., 20.XII 1962, 4). Словник української мови в 11 томах
  6. конкурсант — рос. конкурсант учасник конкурсу, гранту. Eкономічна енциклопедія