1. Словник української мови у 20 томах

коновочка

КОНО́ВОЧКА, и, ж., заст.

Зменш.-пестл. до коно́вка.

Встав наймит... Та бере він коновочки, Та іде по воду (з народної пісні);

Ой Матію та Матію, відколи тя прошу. Зроби мені коновочки, най співанки ношу (з коломийки);

Несе з торбиною на плечах Нову коновочку старий (Т. Шевченко);

Я дивився, як люди тягнуть руки до коновочки, щоб кинути гроші на відбудову храму, як ставлять свічки з тремтливими пелюстками вогників (з рел.-церк. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коновочка — коно́вочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. коновочка — див. відро Словник синонімів Вусика
  3. коновочка — -и, ж., діал. Зменш.-пестл. до коновка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. коновочка — КОНО́ВОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до коно́вка. Встав наймит… Та бере він коновочки. Та іде по воду (Укр.. лір. пісні, 1958, 550); Несе з торбиною на плечах Нову коновочку старий (Шевч., II, 1953, 311). Словник української мови в 11 томах