1. Словник української мови у 20 томах

конопатка

КОНОПА́ТКА, и, ж.

1. Залізна лопатка з ручкою для конопачення.

Під час конопачення використовують конопатку та дерев'яний молоток, як ущільнювальний матеріал застосовують просочену в оліфі бавовну або клоччя (з наук.-попул. літ.).

2. Те саме, що конопа́чення.

Увесь берег Дніпра біля Січі скидався тепер на мурашник, а од вареного дьогтю та конопатки понад усією річкою слався пахучий сивий дим (А. Кащенко);

Конопатка необхідна не лише для утеплювання житлових будівель, а й для попередження просвітів, що неодмінно утворюються під час усадки деревини (з наук.-попул. літ.);

Конопатка обов'язково повинна передувати всім оздоблювальним роботам (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конопатка — конопа́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. конопатка — -и, ж., спец. Залізна лопатка з ручкою для конопачення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. конопатка — КОНОПА́ТКА, и, ж., спец. Залізна лопатка з ручкою для конопачення. Словник української мови в 11 томах