конопатка

КОНОПА́ТКА, и, ж.

1. Залізна лопатка з ручкою для конопачення.

Під час конопачення використовують конопатку та дерев'яний молоток, як ущільнювальний матеріал застосовують просочену в оліфі бавовну або клоччя (з наук.-попул. літ.).

2. Те саме, що конопа́чення.

Увесь берег Дніпра біля Січі скидався тепер на мурашник, а од вареного дьогтю та конопатки понад усією річкою слався пахучий сивий дим (А. Кащенко);

Конопатка необхідна не лише для утеплювання житлових будівель, а й для попередження просвітів, що неодмінно утворюються під час усадки деревини (з наук.-попул. літ.);

Конопатка обов'язково повинна передувати всім оздоблювальним роботам (з навч. літ.).