1. Словник української мови у 20 томах

конопельник

КОНОПЕ́ЛЬНИК, а, ч.

1. Те саме, що конопля́нка.

Конопельник веде осілий або кочівний спосіб життя (з наук.-попул. літ.);

Горобців називають конопельниками за їхню пристрасть до клювання конопель (з газ.).

2. Те саме, що коно́плі 1.

Сідач коноплевий має багато місцевих назв – давник, конопельник, коноплі собачі (з наук.-попул. літ.);

На вогких луках цвіте родовик, а поблизу боліт конопельник (із журн.);

Конопельник має сечогінні та потогінні властивості (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конопельник — конопе́льник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. конопельник — -а, ч., орн., рідко. Те саме, що коноплянка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. конопельник — КОНОПЕ́ЛЬНИК, а, ч., орн., рідко. Те саме, що конопля́нка. Словник української мови в 11 томах
  4. конопельник — Конопе́льник, -ка м. Птица: коноплянка, Fringilla cannabina. Шух. І. 23. Словник української мови Грінченка